Страховий запас в умовах кризи: ухвалення рішення про необхідність та обсяг. Як не тримати зайве та забезпечити необхідне?
Основним завданням SCM є забезпечення стійкості і живучості ланцюга постачання що виражається в управлінні ризиками. Розберемося з термінологією:
Стійкість ланцюга постачання – це комплексна властивість ланцюга постачання, що характеризує здатність зберігати, реалізовувати та відновлювати властиві ланцюгам постачання цільові можливості в умовах впливу активізуючих факторів (кризи) цілеспрямованого та нецілеспрямованого характеру.
Живучість ланцюгів постачання – це здатність зберігати штатний режим функціонування при впливі дестабілізуючих факторів. Живучість виключає можливість переходу штатного режиму в ситуацію зриву плану або катастрофу в умовах впливу передбачуваних раніше та/або не передбачених раніше дестабілізуючих факторів ризику.
В умовах кризи, в якій ми перебуваємо зараз, на ЦП впливають і прогнозовані та непрогнозовані ризики і перед нами стоїть завдання адаптувати ЦП найбільш ефективним способом. “Вписати” з найменшими витратами в нову реальність.
Ефективним та поширеним методом управління ризиками є страховий запас. Це спосіб створення певної надмірності там, де впливає ризик і невизначеність. Дія страхового запасу спрямована на ділянку системи в якій:
- Особливо часто відбуваються порушення;
- Які є критичними для забезпечення пропускної спроможності системи;
- Незначні зміни, у яких призводять до значних відхилень значень показників економічної ефективності;
- Ділянки ланцюга постачання, ліквідація порушень у яких пов’язана із значними фінансовими чи тимчасовими витратами.
Джерела невизначеності:
- коливання попиту;
- відхилення строків постачання;
- помилки прогнозів;
- вихід з ладу ресурсів;
- неточність даних;
- помилкові рішення на всіх рівнях;
- неточна передача інформації;
- збій комунікацій;
- цілеспрямовані дії щодо руйнування ланцюжка постачання (тероризм, розкрадання тощо);
- зміни політичної та економічної ситуації;
- природні катаклізми.
Страховий запас покликаний стабілізувати систему та згладити негативні впливи таких факторів, як коливання попиту та відхилення термінів постачання.
На практиці використовується безліч методів розрахунку страхового запасу:
- відсоток від попиту;
- на основі денного споживання;
- вручну;
- середнє відхилення попиту;
- середнє відхилення термінів постачання;
- імовірнісний підхід.
Класична формула розрахунку страхового запасу:
де:
k – відповідає заданому рівню сервіса (див. табл. Стандартного нормального розподілу);
mq – середні продажі;
σ(L) – відхилення строків постачання ( середньоквадратичне)
ml – період виконання замовлення;
σ(q) – відхилення середнього споживання (середньоквадратичне)
Цей підхід широко відомий у різних інтерпретаціях та застосовується для обчислення обсягу страхового запасу у рамках системи управління запасами.
Однак, у період кризи ми стикаємося з гострим дефіцитом коштів і маємо своєчасно реагувати та змінювати звичні, напрацьовані роками підходи в управлінні товарними запасами та підходи до управління ланцюгом постачання.
Реакція на виклики, що дестабілізують ЛП:
- Перехід з Push до Pull стратегії. Уникнення планів продажів, основний орієнтир – фактичне споживання ( вторинні продажі);
- Скорочення обсягу постачання;
- Збільшення частоти постачання. Ці заходи впливають на оборотність і дозволяють вивільнити кошти;
- Фокус на оборотність без шкоди для собівартості (Зміна KPI);
- Знижуємо вимоги до рівня задоволеності попиту (Servis Level 90-95%). Цей показник безпосередньо впливає на обсяг страхового запасу, як видно з формули вище (k) надає найбільший вплив на обсяг страхового запасу;
- Підвищуємо точність прогнозування. Замінюємо страховий запас точним прогнозом на основі фактичного споживання;
- Фокус уваги на терміни постачання. Точність планування функціонального циклу;
- Зрізаємо «жир» – вбиваємо страхові запаси за категоріями:
Ці дії дозволяють:
– знизити рівень товарних запасів (до 20%);
– як наслідок – покращення оборотності та вивільнення грошових коштів.
